досвіди, смисли естетичної культури

Арт простір

Натхненний життям. Частина 3

Саме мистецька окремішність стилю і вільнодумство, контакти з творчою інтелігенцією — Вячеславом Чорноволом, Іваном Драчем, Ігорем Калинцем та багатьма іншими, призводили до небажаних зустрічей з агентами служби безпеки. Проте, митцеві вдавалося відвернути від себе увагу — "я перед ними грав вар’ята", розповідаючи, що в майстерні буває багато різних людей, що поціновують мистецтво. 

Детальніше »

Натхненний життям. Частина 2

Через півтора року після виключення, Володимира, разом з колегою Карлом Звіринським, поновили у студентських правах, проте без стипендії. "Було важко без грошей, з безсилля я не міг вийти на третій поверх. Жили обоє в неопаленій хаті, і тоді я нарешті зрозумів, що малювати потрібно у стриманій гамі, як було велено: потрібно писати сіро…". Дипломну роботу художник виконував під керівництвом Йосипа Бокшая. "Парадоксально, але в живописній студії, в якій проводилися «організаційні перетрушування", мені поталанило, бо мав можливість вчитися у Федюка, Сельського, Сельвестрова, Бокшая", — так підсумовує В. Патик студентські роки.


Детальніше »

Натхненний життям. Частина 1

28 серпня 2016 року відійшов у вічність відомий львівський живописець Володимир Патик (1926-2016). Він полишив цей світ напередодні персональної виставки, яка відкрилась 9 вересня 2016 року в Національному музеї ім А. Шептицького у Львові. Художник взяв участь у понад ста виставках (з них приблизно 20 персональних), тринадцятьох міжнародних пленерах. Твори митця знаходяться у музейних приватних збірках України, Польщі, Чехії, Словаччини, Чехії, Угорщини, Німеччини, Австрії, Канади, Сполучених Штатів Америки, Японії, Китаю та інших країн. 

Детальніше »

Класика повертається: Національний художній музей у Києві оновив постійну виставку українського мистецтва ХХ століття

24 серпня 2016 року Національний художній музей України відкрив для публіки другий поверх постійної експозиції музею. Із фондів НХМУ в зали повернулися твори Олександра Мурашка, Федора і Василя Кричевських, бойчукістів, закарпатської школи, шістдесятників, Тетяни Яблонської, Якова Гніздовського, представників Нової хвилі й "Живописного заповідника", а також перлина колекції — український авангард.

Детальніше »

Володимир Немира – митець справжньої України

Мистецька мапа сучасної Європи за останню чверть віку надзвичайно урізноманітнилась та збагатилась завдяки українським талантам. Зі здобуттям незалежності українці в небувалий спосіб проявили себе у музичній культурі, кінематографі та візуальному мистецтві. Здавалось, що творячи за залізною завісою упродовж 70-ти років, українські мистці на початку 1990-х могли запропонувати світові лиш нормативну естетику "соцреалізму", з його несправжніми ідеалами наслідування класики та фальшивими кумирами… Проте, українська образотворчість проявила себе великим потенціалом саме некласичної культури, тієї, що розвивала ідеї знаменитих Олександра Архипенка та Казимира Малєвича. 

Детальніше »

Чорнобильський бестіарій Марії Приймаченко

26 квітня 2016 року виповнюється 30 років з часу катастрофи на Чорнобильській АЕС. Аварія призвела до евакуації понад 115 тисяч місцевих мешканців, створення 30-кілометрової зони відчуження та забруднення понад п’яти мільйонів гектарів українських земель… Катастрофа зруйнувала тисячолітній уклад життя і самобутню традиційну культуру цієї частини Полісся, найвідомішим представником якої є художниця Марія Приймаченко (1908 — 1997). Кожного, хто бачив її твори, дивували наївні образи фантастичних звірів. Після аварії, яка викликала найрізноманітніші мутації та вади у людей та тварин, ці картини можуть сприйматися як своєрідне пророцтво чи попередження. До прикладу, у рік аварії світ побачила химерна істота "атом" із присвятою американському президентові Рональдові Рейгану. Вражає четвертий енергоблок електростанції — без якого-небудь трагізму, він всипаний кольоровими квітами, картина написана зі сну художниці. Яка природа цих фантастичних образів?

Детальніше »

Наївні "прелесті" з колекції Юрія Дерев’янка

Слава до того непримітної української групи "ТІК" почалася з пісні про "Оленів". Жанрово — це абсолютний пісенний кітч, головним символом-рефреном в якому виступає інший кітч — старий килимок на стіні із зображенням "дивних створінь", тих самих "оленів". Нібито кітчу тут забагато, але він є дійсно укоріненим у нашій свідомості, стирчить з наших мізків, як у пісеньці "ТІКу". Це і з мого дитинства, коли у наших сусідів висів килимок із зображенням "Трьох багатирів", який здавався казковим та незвичним.

Детальніше »

Екзистенція → Космос – вектор львівського модернізму. 1960-1980-ті рр.

Альтернативна художня культура Львова 1960-1980-х років є на загал явищем маловивченим та належно не поцінованим. Перші спроби класифікації цього матеріалу у вигляді "нонконформізму" чи "шістдесятництва" мають швидше характер суспільно-історичного, а не естетичного, чи, власне, мистецького погляду на це явище. Для нас більш важливо знайти спосіб інтерпретації саме естетичних категорій цього явища, бо тільки вони дають ключ до визначення ролі та місця нашої культури у Світі.

Детальніше »

Дні модернізму у Львові

Нещодавно у Львівському Палаці Мистецтв відкрився великий виставковий проект присвячений творчості львівських модерністів у 1960 — 1980-тих роках "Екзистенція → Космос – вектор львівського модернізму". За словами організаторів, експозиція та лекції покликані представити альтернативну інтелектуальну культуру Львова другої половини ХХ століття. Метою проекту є показати широкому загалу "інший" Львів, в усіх варіаціях його творчого нонконформізму, з його ідеалами довоєнної творчої еліти та потужним потенціалом новаторського мислення. Окрім мистецьких творів буде представлена концептуальна програма альтернативної української музики 1960-1980-х у виконанні ансамблю "KONSTANTA". 


Детальніше »

Найкраща колекція українського мистецтва ХХ століття

Наприкінці минулого року трапилась, без перебільшення, історична подія. Вдова колекціонера Ігоря Диченка (1946 — 2015) Валерія Вірська передала на постійне зберігання "Мистецькому Арсеналу" 509 унікальних творів живопису, графіки, ужиткового мистецтва. Осердя колекції Ігоря Диченка — безцінні роботи українського авангарду, шістдесятників та митців "нової хвилі". Є навіть ілюстрації Сальвадора Далі та полотна самого Ігоря Диченка. Тепер це стало національним надбанням. Колекція формувалась понад 40 років, з 1960-х до 2000-х років. 

Детальніше »

Вихід, 5 років ІCONART

Проект є результатом п’ятирічної діяльності галереї сучасного сакрального мистецтва ICONART, яка працює для зближення сучасного мистецтва та християнської духовності, переосмислення традицій у сьогоднішньому культурному контексті.

Детальніше »

Коли святі усміхаються…

Пропонована увазі глядача виставка "Коли святі усміхаються…" (народні ікони другої половини ХІХ — початку ХХ ст. з Буковини, Гуцульщини та Покуття) є однією з перших спроб широкого представлення такого іконографічного матеріалу і ставить собі за мету систематизувати твори за хронологією, авторством, стилем, а крім того, вказати на деякі технологічні особливості створення цих пам’яток і подати їх в якнайширшому контексті хатнього іконопису того часу.

Детальніше »

Синкретизм Зеновія Флінти: між принциповістю та творчою свободою

Коли у стінах Національного музею у Львові ім. А.Шептицького з’являються твори таких мистців, як Зеновій Флінта, починаєш розуміти на чому ґрунтується феномен львівської живописної школи: у нарочитій простоті інколи банальних сюжетів завжди жевріє промінь тонкої філософії форм та барви. Коли експозицію формують хрестоматійно, чітко видно: де знак періоду "відлиги", де період "застою", і в поле зору обов’язково потраплять ті самі твори, що були кілька років тому. Інша справа, коли твори відбирає донька художника і з пієтетом виносить на суд глядача зовсім нетипові для стереотипного уявлення про художника твори….

Детальніше »

Козацька церква переїжджає?

Українських користувачів мережі "Facebook" стривожила інформація про аварійний стан унікальної дерев’яної церкви ХVIII століття у селі Городище, Менського району Чернігівської області. "Перед нами — досі незнаний шедевр архітектури світового рівня...", писав про церкву відомий український мистецтвознавець та архітектор Григорій Логвин. Незважаючи на жалюгідний стан пам’ятки національного значення, вона продовжує чарувати довершеними пропорціями. З допомогою поширення інформації у соцмережі вдалось дізнатися про плани порятунку, які зараз виношують генеральний директор Національного музею народної архітектури Юрій Бойко та представники релігійної громади Свято-Михайлівського храму в цьому скансені. 

Детальніше »

Модус реальності у мистецтві нових медіа

"Хто це дивиться?" — спитав у мене мій маленький син під час огляду відео Доброслави Новак "Все людське мені не чуже" на виставці "Культивовані культури". Складно пояснити чотирирічній дитині, що таке — мистецтво нових медіа. Та навіть дитина вловила, що світ, демонстрований у цій відео-роботі — це якась інша, незвична для нас реальність, побачена чужими очима, як потім з’ясувалося — очима сарни. Експозиція, розташована у стінах природничого музею, проходила у рамцях фестивалю аудіовізуального мистецтва "Тетраматика" й представляла частину експозиції цьогорічного Міжнародного бієнале WRO 2015 (Вроцлав, Польща).

Детальніше »

Митець та боєць Леонід Перфецький

Офіцер Третьої Залізної дивізії УНР та художник-кореспондент у дивізії "Галичина" Леонід Перфецький залишив нам мальовану хроніку боротьби за незалежність. Підняття українського прапора над Чорноморським флотом, бій під Крутами, здобуття Київського Арсеналу — ці картини, створені з допомогою олівців та акварелей, передають унікальні історичні миті, які не змогла б зафіксувати плівка чи звичайна розповідь. Митцеві, на відміну від більшості українських баталістів першої половини ХХ століття, пощастило творити вільно.  

Детальніше »

Українська вишиванка: світова мода на забуті символи

Цього сезону модний журнал "Воґ" (Vogue) констатував новий спалах захоплення українською вишивкою. У статті під назвою "Ваше улюблене богемне вбрання — це насправді традиційний український стрій" оглядач Ліана Сатенштайн пише, що естетика України зараз знаходиться у центрі уваги і нинішня мода на народний одяг походить саме звідси. Попри модність українських візерунків, це, радше, світ забутих знаків, над таємницею яких варто задуматись.

Детальніше »

Дереворити на полотні Олександра Бриндікова

Олександр Бриндіков належить до кола художників, які у пошуках джерел інспірацій для своєї творчості "видобувають" з глибин народної мистецької спадщини забуті явища і надають сучасного прочитання давнім технічним прийомам та засобам мистецького вислову. Відродивши класичну техніку дереворізу (обрізної гравюри), не надто популярну серед сучасних митців, він наче вдихнув нове життя у традиційні іконографічні образи й сюжети української народної гравюри.

Детальніше »

Тарас Левків - космогонічна формула модерного світогляду

Одна з найскладніших дискусійних тем мистецтвознавчого сьогодення "природа українського постмодернізму" — криється у визначенні типових для цього явища ознак власне-естетичного та формального характеру. Ті підставові орієнтири постмодерного дискурсу в західному мистецтві, що їх означили свого часу філософи Мішель Фуко та Жак Дерріда, насправді майже ніколи не були проілюстровані конкретними творами мистецтва. Радше, за основу завжди бралися основні принципи постмодерної філософії, котрі розвивали прогресивні напрями постіндустріального суспільства.

Детальніше »

Міф про працю: шахтар - герой чи лузер?

"І у географічному, і в символічному розумінні Донбас — окрема спільнота, така сама, як нація, місто чи село. Це простір, прикордоння, де внутрішнє прагнення свободи, дика експлуатація і щоденне насильство змагалися між собою за владу. Подібно до інших спільнот, степ з усією своєю сув’яззю свободи і терору був уявною спільнотою. І подібно до інших спільнот, ця спільнота також обростала міфами". Основний міф про Донбас полягає в тому, що це край героїв, як несуть повну відповідальність за економічне процвітання цілої країни. Більше того, це колектив людей, які мають наднаціональний статус і таким чином уособлюють особливий ступінь свободи — від традицій, етнічних обмежень, соціального походження. Вони рівні особливою рівністю, яку дає їм праця.

Детальніше »

"Український Донбас" versus "Втеча з Донбасу"

Хоча значна частина території нинішнього Донбасу у ХVІ — ХVІІ ст. знаходилася під контролем Запорізької Січі, цей фактор мало вплинув на формування регіональної ідентичності. Українська складова Донбасу пов’язана перш за все з міграціями населення у зв’язку з освоєнням земель, надр, відкриттям нових шахт і заводів... 

Детальніше »

Ландшафт: пам'ять під загрозою модернізації

Місто в офіційній пропаганді буле пов’язане з ще одним важливим для Донбасу радянським міфом, який Ш. Фіцпатрік формулює як "геть відсталість". Сучасність усвідомлювалася в цьому випадку в порівнянні з минулим, а не з майбутнім. Відсталість Російської імперії включала економічну, соціальну та культурну, СРСР долав відсталість, рішуче проводячи індустріалізацію і модернізацію. Місто демонструвало зміни, що сталися: у графічному циклі С. Адамовича "Дореволюційний Донбас" (1967) шахтарське містечко нічим не відрізняється від села, а терикони нагадують гори, натомість сучасне місто широко і зручно розкинулося серед тих же териконів, що тепер відіграють роль маркерів Донбасу (В.Хоренко "Зимовий день", 1967, В.Макатуха "Зимове місто", 1970-ті).

Детальніше »

Парадигма Донбасу

Задумуючи виставку в рамках форуму "ДОНКУЛЬТ", ми ставили питання перш за все собі: що ми знаємо про Донбас і що мистецтво може нам розповісти про нього? При цьому ми розглядали мистецтво не як пасивний матеріал, який чекає на наше авторитарне втручання, а як неймовірно багатий культурний пласт —неоднозначний, проблемний і відвертий. Одним словом, занурюючись в фонди музеїв та приватний збірок, ми справді хотіли почути "голос Донбасу".

Детальніше »

Культурний форум "ДОНКУЛЬТ"

З 16 по 30 червня 2015 у Львові проходить Культурний форум "ДОНКУЛЬТ". Організатори Форуму впевнені, що культура може міняти наші уявлення, поглиблювати знання і руйнувати стереотипи, будувати мости між минулим і сучасним. Саме тому культура та її різноманітні форми обрані як дієвий засіб комунікації між різними середовищами, громадами, регіонами. Ідея проекту "Мистецькі надра" — показати різноманітність і багатовимірність регіонів України, застосовуючи культурний потенціал як дієвий інструмент у налагодженні діалогу всередині країни та формуванні відкритого і толерантного суспільства.

Детальніше »

Лагідна іронія у дереворитах Якова Гніздовського (ВІДЕО)

У Києві триває найбільша в Україні виставка видатного "українсько-американського" графіка Якова Гніздовського. На виставці в НХМУ до 100-річчя від дня народження митця представлені понад сто його творів: живопис, графіка, зокрема дереворити, ліногравюри та офорти. Роботи Гніздовського можна охарактеризувати як стилізований реалізм, який черпає натхнення у творах Дюрера, Укійо-е та китайського живопису. У мистецтві Гніздовського звичайні рослини та тварини перетворюються на опоетизовані образи, а серйозні теми викликають усмішку.

Детальніше »

Виставка "Paper.World.Art" на Книжковому Арсеналі 2015 (ВІДЕО)

В рамках Книжкового Арсеналу 2015 триває велика мистецька виставка "Папір. Світ. Мистецтво". У проекті представлені твори художників на папері і з паперу — скульптура, об’єкт, інсталяція, коллаж, офорт, малюнок. Традиційний медіум — папір, який споконвіку слугував збереженню інформації, перетворюється на засіб мистецьких експериментів. У кількох залах Арсеналу розмістилися роботи майже 30 художників, зокрема Олександра Ройтбурда, Тіберія Сільваши. Куратор Марина Щербенко знайомить із цікавинками проекту. 

Детальніше »

Книжковий Арсенал 2015. Огляд мистецьких видань (ВІДЕО)

22 — 26 квітня у "Мистецькому Арсеналі" проходить одна з найбільших подій в Україні, що об’єднує літературу та мистецтво. "Артес" підготував огляд новинок з мистецтва: від давніх ікон та дерев'яної архітектури Лівобережної України до шістдесятників, колажів Сергія Параджанова та творів Анатолія Криволапа.

Детальніше »

Костянтин Кожем’яка: "Мистецтво поряд з інформацією — інструмент керування світом"

Ми захотіли поспілкувалися із Костянтином Кожем’якою, народженим в Перевальську Луганської області, після благодійного аукціону "АртФронт", де він наголосив: "Той, хто сьогодні не купує і не підтримує українське мистецтво, завтра буде купувати бронежилети для армії". Підприємець К. Кожем’яка є власником родинної друкарні "Huss", він започаткував "Фонд культурних ініціатив "ArtHuss", а також зібрав колекцію сучасного українського мистецтва. Інтерес "Артесу" до бізнесмена пояснюється ще й тим, що ми хочемо розгледіти у таких особистостях як Костянтин нових Терещенків та Ханенків — меценатів культури, завдяки яким багато мистецьких талантів розкрили себе, а в Україні з’являлися твори європейського мистецтва.

Детальніше »

Закарпатська школа живопису: велике мистецтво з "маленького краю"

В Ужгороді зосереджені три унікальні художні музеї — ім. Йосипа Бокшая, Федора Манайла та Андрія Коцки. Вони не можуть похвалитися унікальними роботами "старих майстрів" чи контемпорарі, але любителям живопису все ж варто сюди приїхати за колоритними творами мистецької школи, яка увібрала краще з європейської та місцевої народної культури. На неї досі рівняються сучасні митці, її твори шукають колекціонери задля вигідного капіталовкладення, яке точно не знеціниться. Кажуть, вино оцінюється дорожче, якщо воно не "подорожувало" далі, ніж 50 кілометрів від місця походження. Це ж можна сказати про закарпатську школу — "споживаючи" її у місці створення, розумієш, звідки цей неперевершений колорит та технічна майстерність. 

Детальніше »

Три запитання для інтелектуальної рефлексії (про шедеври в наших музеях)

Ми звикли емоційно реагувати на інформацію про твори Тінторетто, Мікель-Анжело, Жоржа Де Ла Тура, що експонуються в наших музеях, та чомусь дещо применшено ставимось до такого ж рівня своїх — Луки Долинського, Івана-Георга Пінзеля та Йова Кондзелевича. Ми здатні у тривалих чергах добиватися огляду (не завжди першорядних) привезених до Львова і Києва творів Клода Моне, Гюстава Курбе; проте не завжди помічаємо епохальні полотна Івана Труша, Сергія Васильківського та Миколи Бурачека. 

Детальніше »

"Артес" рекомендує: Найцікавіші події березня

З-поміж 20 культурно-мистецьких подій тут представлені виставки ікон, живопису та графіки, персональні арт проекти, фотовиставки та презентації. Ми відібрали художні майстер-класи для дітей, екскурсії та низку пізнавальний лекцій — від архітектури Львова до історії коміксу. Деякі культурні події виходять за межі поняття "мистецька подія", а саме благодійний проект на підтримку поранених військовослужбовців "Ангели — кіборгам" та репортажні фотографії Кадзуми Обара. У другій половині березня відбудеться знакова подія на перетині мистецтва і підприємництва — міжнародний форум "Бізнес і мистецтво — точки перетину".

Детальніше »

Ідеалістична природа справжнього мистецтва

Що більше сучасна наука про мистецтво переходить у площину сухих методів предметно-доказової вертикалі, то частіше хочеться кинутись на пошуки ефемерного та невловимого птаха людського генія, де поза логікою "мистецької школи", "стилю" та "майстерності" десь далеко понад хмарами ширяє феномен "Божої іскри". Всі зламані списи на цьому поприщі завжди приводили до одного — у мистецтві злого генія не буває. Світова історія образо-творення пережила кілька епох тиранів та депресивних занепадів загальної культури, проте визначальними завжди були витки позитивістського характеру.

Детальніше »

Сергій Радкевич: "Ікона і сакральне мистецтво має бути не розповідним, як ілюстрація до Святого Письма, а шукати контакт з теперішнім"

Стріт-арт із християнським підтекстом — унікальна ніша, яку в Україні займає художник Сергій Радкевич. Його праці виходять за рамки звичного розуміння канонів іконопису, їх можна легко впізнати за темним силуетом та образом "виліпленим" енергійними світлими лініями. У портфоліо художника низка яскравих монументальних та станкових проектів в Україні, Польщі, Франції, Швеції. "Артес" запитав митця про витоки його творчості, стиль та сучасне сакральне мистецтво. 

Детальніше »

Міжмузейний арт-проект "Вікна"

Вікна розвалені, вікна уцілілі, вікна перемальовані, вікна розбиті, вікна спотворені, вікна заквітчані, вікна охайні, вікна запорошені, вікна влітку, вікна взимку, вікна забиті, вікна заколочені, вікна парні, вікна парні розмальовані, вікна різьблені, вікна шестидільні, вікна блакитні, вікна зелені, вікна з пташками і тином, вікна знищені, вікна порослі травою, вікна розмальовані виноградом, вікна, заклеєні картоном, вікна, завішені фіранками, вікна, закриті ставнями, вікна із загатою, вікна з вазонами, вікна, прикрашені пташками, вікна з геранню, вікна з різьбленим навершям, вікна з морозними гілками, жалюгідні рештки сільських хат, фрагменти стріхи, стіни, розписані уривками народних пісень та виразів…

Детальніше »

Артефакт як пророцтво

Я б не привів у приклад творчість Опанаса Заливахи, якби не останні події з окупацією Донеччини та монументальний твір художника для колгоспу ім. Чапаєва Добропільського р-ну (виявлений донецькими активістами ще в 2007 р.), у якому аж надто багато "знаків-пересторог". Аналізуючи форми та ймовірні "передбачення", ми спробували пошукати у творчості художника образи,  суголосні з подіями останнього часу. Так, для прикладу, у 1983 році, за три роки до Чорнобильської трагедії, О. Заливаха намалював твір "Вітер", в сюжеті якого особа людини потерпає від концентричних хвиль випромінення та "зорепаду" жовтих світил…. Можливо, це збіг артефакту та історичної події, але у 1996 р. з’являється твір "Козака несуть", де у постаті загиблого явно вгадується персонаж українського героя, яких лише за останній квартал цього року загинуло чимало. Навіть якщо і до цього поставитись скептично, то в одному з останніх творів митця — "Доля" (2001р.), нетипово як для Заливахи великого формату (192х121см.), ясно прочитується сцена протистояння "соняшникової" України та "совка"... 

Детальніше »

Як АТО стимулює український арт-ринок

Війна з Росією мобілізувала українське суспільство і породила потужний волонтерський рух, зокрема у сфері благодійних мистецьких аукціонів. Люди, які за мирного життя ніколи б не придбали творів мистецтва, сьогодні купують художні речі задля допомоги бійцям АТО. Як не парадоксально, але саме сьогодення пропонує широкі можливості у сфері формування колекцій. Також є підстави сподіватися, що сьогоднішнє благодійництво стане доброю інвестицією у майбутньому — коли середній клас і бізнес почне цікавитись мистецтвом заради мистецтва, а також вдалих інвестицій, високого статусу та підтримки вітчизняної культури.   

Детальніше »

"Своє/чуже" - виняткова експозиція в Етнографічному музеї Львова

У період з 14.11.2014 по 31.01.2015 у музеї Етнографії у Львові (музей Етнографії та художнього промислу ІН НАН України) розгорнута рідкісна  експозиція  під контроверсійною назвою "Своє/чуже". Ще, мабуть, декілька років тому, ми б не наважились так назвати виставку — адже всі питання щодо приналежності артефактів тій чи іншій культурі, сприймали б, як посягання на нашу вистраждану довгоочікувану, але таку коротку в часовому вимірі НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. 

Детальніше »

100 фото покинутих українських храмів Польщі

Зачарований архітектурою та атмосферою давніх українських храмів Польщі молодий польський журналіст, письменник та мандрівник Пйотр Дурак створив серію фотографій залишених і забутих греко-католицьких церков Підкарпаття та Люблінщини. Пропонуємо нашим читачам інтерв'ю з автором, фото храмів та експертний коментар фахівця з історії дерев'яних церков України.

Детальніше »

Проект "Вікна"

Відомо, що циклічність природи сучасного мистецтва проявляється, насамперед, в озиранні назад. Тому інколи ностальгія за минулим є поштовхом до позитивного розвитку в майбутньому. Наразі сучасне програє минулому — ВОНИ овіяні романтикою й залишаються ВЕЛИЧНИМИ І ВІЧНИМИ, а МИ вражаємо НЕРОЗУМІННЯМ та ЖОРСТОКИМ ПОВОДЖЕННЯМ…

Детальніше »

Проект "М-Psyсhe" Ростислава Котерліна

У травні 2014 року в Івано-Франківську проходила різнопланова презентація Ростислава Котерліна "Домашній перегляд. Живопис, скульптура, фото". Це був своєрідний звіт мистецьких ініціатив автора за останні п’ять років у рідному місті. Проект складався з чотирьох самостійних проектів — "M ∞ Psyche", "По ілюзії", "In Honour", "Неістотні властивості", які були представлені у чотирьох арт-приміщеннях Івано-Франківська – в Центрі сучасного мистецтва, галереї "Арт на мурі", Музеї мистецтв Прикарпаття та в колишньому приміщенні галереї "Маргінеси".

Детальніше »

"Арт на мур" або "Мистецтво в маси"…

Галерея "Арт на мур" у фортечному комплексі "Бастіон" в Івано-Франківську почала працювати в серпні 2012 року. Лише за рік діяльності тут відбулося 18 різнорідних виставок — від традиційних до перформенсів, від популярного мистецтва до концептуальних речей. Основне кредо галереї – це експеримент в мистецтві, спроба викликати реакцію і не залишити глядача байдужим. 

Детальніше »

Анонс виставки: "Опір матеріалів"

Мистецький проект "Опір матеріалів" є спробою звільнити від надлишку публіцистики і кон’юнктури мистецький дискурс, того що виникло навколо подій, пов’язаних із Майданом і російською інвазією. 

Детальніше »

Мальований дикт проти "ряджених" диктаторів

Мальований дикт проти "ряджених" диктаторів

6 серпня бойовики ДНР викрали у Донецьку учасника арт-проекту «Мурзилки» Сергія Захарова. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив прес-секретар мистецької ініціативи Сергій Мазуркевич: «Відвезли в невідомому напрямку. Зв'язку з ним немає...». Речник також передав слова брата художника, який з’ясував подробиці викрадення у сусідки: «Жінка почула гавкання собаки та виглянула на вулицю. Четверо озброєних людей із розпізнавальними знаками ДНР вели Сергія, вони несли також його ноутбук та якийсь ящик — скоріш за все із заготовками для майбутніх акцій». Сусідка запитала, за що й куди його забирають, на це бойовики відповіли, що вони — група швидкого реагування, деталей не знають, їм сказали забрати — вони забирають. Друзі та рідні Сергія Захарова досі не можуть із ним зв'язатись.

Детальніше »

Вірменська експресія по-українськи: Борис Єгіазарян

Вірменська експресія по-українськи: Борис Єгіазарян

Художник Борис Єгіазарян — вірменин,  закоханий в Україну. Відомий у себе на батьківщині та у нас художник живе і працює в Києві. Він зізнається, що його запальний живопис зрівноважила українська ліричність. Борис Єгіазарян із тих, хто говорить те що думає, і робить те, що говорить. Мистецький альманах «Артес» поспілкувався із ним у майстерні. Тем для розмов знайшлось чимало, художник з перших днів був учасником Євромайдану, постраждав під час розгону студентів 30 листопада 2013 року, глибоко пережив смерть Сергія Нігояна, з яким познайомився на Майдані Незалежності. У ніч з 18-го на 19-те січня художник отримав контузію від розриву шумової гранати, поранення досі дається взнаки. Борис  художник-борець, він воював за незалежність Вірменії, а коли приїхав в Україну, не залишився осторонь громадського життя. У 2004 році, як активний учасник Помаранчевої революції, допоміг зорганізувати автопробіг на схід України, під час якого громадські діячі ширили цінності, які люди відстоювали на Майдані. Присутність таких, як Борис Єгіазарян, дозволяє нам зрозуміти справжнє значення авангарду  митців, що творять актуальне мистецтво і які перебувають на вістрі соціальних перетворень у країні.

Детальніше »

Пам’ятникофілія і пам’ятникофобія

Цікаво, чи можна вважати потяг до встановлення пам’ятників симптомом? Така собі памя’тникофілія. При чому гостра і хронічна. Чи існує кількісна норма пам’ятників на душу населення? Оце хворобливе прагнення встановлювати найрізноманітніші монументи, й монументищі; пам’ятники й пам’ятнички; скульптури й фігури, або хоча б пам’ятні дошки (дощечки?) — чи не з тих ніби й давно минулих радянських часів, коли у свідомість "широких народних мас" вкорінювалося уявлення про мистецтво як складову ідеології, засіб пропаганди й агітації? Це ж тоді, у відповідності до "поставлених завдань", сформувалася ієрархія жанрів, у якій найвище місце посіло монументальне мистецтво, як найефективніший засіб "тиснути на психіку". Це мабуть у тих часах закорінене ставлення до простору міста як до комунального, а не громадського, а, отже, встановлюючи чергового істукана згідно з наміченим планом чи комерційним інтересом, можна нікого не питати, ні з ким не рахуватися…

Детальніше »

Credo або Не про мистецтво

Останні пів року, які нам довелося пережити, мабуть кожен українець пам’ятатиме до кінця життя, незалежно від ставлення до подій. Все це неймовірно шалено, несподівано й неочікувано увірвалося, змістивши й розметавши центри, параметри, координати, вектори, якими звично окреслювався наш життєвий простір — як індивідуальний, так і простір країни Україна. Академічні гуманітарні науки стверджують, що лише надзвичайні події та суспільні зрушення можуть міняти менталітет народу як вкрай консервативну і стабільну характеристику колективного несвідомого. Так от, — думаю, що це — воно…

Детальніше »

Український павільйон на Венеційському бієнале: дешева бутафорія чи концептуальний продукт?

На 14-ій Міжнародній архітектурній виставці Венеційського бієнале українська команда митців спробувала запропонувати нове бачення всесвітньовідомого художнього образу — "Чорного квадрату" Казимира Малевича. Ідею зреалізувало "Нове Творче Об'єднання", представляючи цей проект творці українського павільйону наголошували на українськості Малевича та писали про нові правила у формотворчості, які перевершили традиційну культуру урбанізму: "Знову, як і сторіччя тому, мистецтво творить нові архітектурні проекти, в яких, як писав Малевич, "кожна форма є життя" Попри яскравий задум, український павільйон викликав хвилю обурення, чому і як архітектурне бієнале представляють художники, а не архітектори. 

Детальніше »

Про дві виставки, історичні обставини та дискурси

За останній час, не зважаючи, а чи може всупереч напруженій ситуації в країні, Національний музей у Львові продовжує тішити цікавими акціями, майстер-класами та виставками. Тональність задала неординарна експозиція, присвячена 200-літтю з дня народження Т. Шевченка; лишень недавно завершився "Інтервал" Ігоря Яновича; триває виставка Любомира Медвідя "Притча про блудного сина" і нещодавно відкрилася експозиція робіт Олени Турянської "Присутність".


Детальніше »

Українська політична карикатура на барикадах

Українська політична карикатура на барикадах

У західному світі карикатура займає чималі площі на перших шпальтах поважних видань, роботи стають предметом виставок та каталогів. Мальована сатира часом стає причиною скандалів та міжкультурних конфліктів, як, наприклад, це сталось із карикатурами на пророка Мухаммеда у данській газеті. Внаслідок заворушень в різних країнах загинули сотні людей, а сам автор — Курт Вестергор досі боїться за своє життя. Можливо, це суперечлива заслуга карикатури, проте були й часи справжньої слави, наприклад поява в пресі малюнків Томаса Неста, батька американської карикатури, могла вплинути на результати президентських виборів. А як же українська карикатура? Наші автори за часи незалежності отримали найбільше нагород та відзнак на різних конкурсах у світі, проте у своїй країні часом змушені виходити на барикади, щоб бути побаченими.

Детальніше »

Берлін поринув в атмосферу Євромайдану

5 червня в Музеї Берлінського муру "Чекпойнт Чарлі" розпочався соціально-культурний проект "Майдан. Україна. Шлях до свободи". Відвідувачі цього німецького музею відтепер можуть дізнатись правду про Євромайдан з допомогою фотографії, живопису, кіно, плакату та музики, які були створені під час акцій протесту на Майдані Незалежності з листопада 2013-го до квітня 2014-го року. Поки уми європейців намагається побороти російська пропаганда, подібні культурно-мистецькі проекти допоможуть завоювати серця.

Детальніше »

Виставка Малгожати Бєлецької на уродини Галереї Гері Боумена

У четвер, 22 травня, в Галереї Гері Боумена відбулося відкриття виставки живопису польської художниці Малгожати Бєлецької "Відносини". Виставка, організована за ініціативи галереї Wici (Кельце, Польща), проходить у рамках польсько-українського проекту "Міст культури" і є уже восьмою за рахунком. 

Детальніше »

Жлоб-арт: з гумором про суспільні вади

"Жлоб-арт" — унікальне мистецьке явище про не менш унікальний суспільний феномен. Жлоби за визначенням — це жадібні та неприємні люди, "гопники", які подорослішали, громадяни, корумповані у роботі та думках, які зразком моральності вважають самих себе. Така категорія людей — це продукт радянської епохи. Головні провідники жлоб-арту оголосили про завершення проекту напередодні Євромайдану — революції, яка за своєю суттю, стала "антижлобською".

Детальніше »

І знову про Символ…

Ніхто б не міг подумати, що непідписання угоди про співробітництво з Європейським Союзом може бути тісно пов’язаним з українською двохсотлітньою давниною… Революційне піднесення, що панувало в Києві з грудня 2013 по лютий 2014 рр., було націлене на зміну влади. Проте в розбурханому морі людських емоцій проявилось багато супутніх революції, проте не випадкових мистецьких явищ.

Детальніше »

Пластикова лихоманка в місті з каменю

У Львові продовжується бум встановлення пластикових вікон. Найдешевший спосіб енергозбереження дається місту дорогою ціною — такі вікна помітно спотворюють  пам’ятку ЮНЕСКО. Мерія, закордонні реставратори, навіть ПАТ "Львівгаз" та приватні охоронні фірми кожен на свій лад переконують львів’ян зберегти дерев’яні вікна. "Артес" принагідно розпитав фахівців про проблеми збереження унікальної архітектурної спадщини Львова та сучасну архітектуру, яка вже до невпізнання змінила кілька районів міста. 

Детальніше »

Кранах чи не Кранах?

Служба безпеки України та Ягодинська митниця передали Волинському краєзнавчому музею унікальний портрет німецького дворянина XVI століття. Якщо експертиза підтвердить авторство Лукаса Кранаха Старшого — будемо мати єдиний  витвір відомого німецького художника доби Відродження в Україні та частинку безцінної спадщини європейського малярства.

Детальніше »

"Тетраматика" – архівація сучасності

З 2 по 13 жовтня у Львові проходив фестиваль аудіовізуального мистецтва "Тетраматика", у рамках якого відбулася низка заходів — відкриття експозицій аудіовізуальних об’єктів у Музеї Ідей та Львівській національній галереї мистецтв ім. Б. Возницького, аудіовізуальні перформанси, зустрічі-розмови про мистецтво і технологію. Учасниками фестивалю були музиканти, художники, театрали, а також програмісти і фахівці зі сфери інформаційних та комп'ютерних технологій з України, Польщі, Румунії, Тайваню, Німеччини та Бельгії. Фестиваль ініційований мистецьким об’єднанням "Нурт".

Детальніше »

Давай по "50"

Анфілади барокового Палацу Любомирських у Львові приймають сучасних західноукраїнських митців. Все, що їх об’єднує — умовний простір галереї та ще більш умовна назва. Художній проект "50" — це понад дві сотні полотен не зв’язаних темою, стилем чи подією, але з претензією на висвітлення мистецького феномену того, що за Збручем. Спроба амбітна, але малоінформативна та не вражаюча — така ж провінційність і "анемічна школярськість", які 80 років тому фіксував Микола Голубець, коли описував західноукраїнську мистецьку дійсність.

Детальніше »

Формула діалогу

З 30 серпня по 11 вересня у Львові відбувалася подія, що вже стала традиційною для нашого міста — фестиваль сучасного мистецтва, а властиво — фестиваль перформансу "Дні мистецтва перформанс у Львові", що залишається єдиним в Україні і відбувається у рамках підготовки бієнале "Тиждень актуального мистецтва". Цьогорічний фестиваль ставив на меті продемонструвати різноманіття форм перформансу, включаючи пластичний, текстовий, музичний та візуальний виміри під загальною темою "Лабораторія міждисциплінарності перформансу". Кураторами "Днів мистецтва перформанс у Львові" були Тамар Рабан (Ізраїль), Януш Балдиґа (Польща) та Володимир Кауфман (Україна).

Детальніше »

"Велике і величне" або "Арсенал" нашого мистецтва

В Мистецькому Арсеналі уклали "Живий підручник" з історії українського мистецтва — 1000 шедеврів із колекцій 35 українських музеїв. Організатори виставки взялись показати вплив віри на мистецтво до 1025-ої річниці хрещення Русі. Проте грандіозний проект втратив ореол святості ще до офіційного відкриття. Одну із картин з дозволу керівника Мистецького Арсеналу Наталії Заболотної знищили, до того ж ту, яка була щирою рефлексією на українське сьогодення…

Детальніше »

Сергій Васильківський: Барбізонець із запорізьким темпераментом

Схід і Захід України відновлюють мистецький діалог. До Харкова відправилась виставка визначного українського митця Івана Труша, а до Львова прибула велика збірка робіт класика вітчизняного мистецтва Сергія Васильківського. Його картини можна оглянути у Національному музеї імені А. Шептицького у Львові, зокрема такі найбільш знані твори як "Козача левада" та "Козацький пікет".

Детальніше »

Кримські готи повернулись на прабатьківщину - археологічні скарби України експонують в Німеччині

У Рейнському крайовому музеї Бонна показують півтисячі артефактів готів, сарматів та скіфів. Тут відкрилась унікальна виставка "Крим — золотий острів у Чорному морі".

Детальніше »

Навздогін події: Генрик Штренґ - Марек Влодарський у Львові

З 31 травня по 30 червня у Львівській галереї мистецтв відбулася виставка Генрика Штренґа (Марека Влодарського). Експозиція "Між центром та периферіями" презентувала 113 робіт автора з колекцій польських музеїв — національного музею в Познані, національного музею Вроцлава та Окружного музею імені Леона Вичулковського. Організатором виставки виступала Державна галерея мистецтв у Сопоті у співпраці з Галереєю Пєкари за фінансової допомоги Міністерства культури і національної спадщини Речі Посполитої Польщі.

Детальніше »

Володимир Костирко: Міфотворець Галичини

Його стиль міг виникнути тільки у Львові і, ще, можливо, у Івано-Франківську. Він малює мало, але кожна його робота — це подія. Костирко-митець має багато облич: тишком-нишком створює графіті, оформляє львівські "кнайпи" та банери для фанів Карпат. Художник творить міф Галичини із пензлем в руках. Відомі галеристи Юрко Бойко та Павло Гудімов розповіли "Артесу" про Костирка "приватного" і Костирка "концептуального".

Детальніше »

Влодко Костирко та Євген Равський у проекті "Лувр" Павла Гудімова

Арт-центр "Я Галерея" спільно зі Львівським Палацом Мистецтв презентують проект відомих львівських художників, найяскравіших представників напряму "нові старі майстри" Володимира Костирка та Євгена Равського. Куратор виставки Павло Гудімов розповів про вибуховий проект-блокбастер, який буде розгортатися на 1400 м² Палацу Мистецтв.

Детальніше »

Японці подарували Україні картину Бурлюка

Віднайдена в Японії картина Давида Бурлюка поповнила Сумський художній музей імені Онацького. Полотно "Пейзаж на морському узбережжі" подарували славіст та перекладач Акіра Судзукі і бізнесмен Хаясі Тосінорі з Токіо. Роботу виявили в антикварній крамничці цього міста.

Детальніше »

Пам'яті Бориса Григоровича Возницького...

23 травня 2013 року виповнився рік від дня трагічної смерті Героя України, довголітнього директора Львівської галереї мистецтв Бориса Григоровича Возницького. Незважаючи на свою велику зайнятість музейними та організаційними справами, у 2008 році він без роздумів погодився стати одним із засновників "Мистецького фонду "Артес", вважаючи, що об’єднання зусиль мистецьких установ задля реалізації нових культурних проектів є рушієм нашого інтелектуального поступу.

Детальніше »

"Сакральний простір" як простір експерименту

Останнього перед Великоднем, страсного тижня, у Львові розпочався проект "Сакральний простір", який триватиме до 17 травня. Проект включає візуальну частину, експоновану в галереї "Дзиґа" (27 квітня-8 травня) та Музеї Ідей (1-17 травня), а також музичну частину: 16 травня – відбудуться концерти, що презентуватимуть актуальні стильові новації у сфері релігійної та сакральної музики. Буде виконано електронну месу польського композитора Боґуслава Шеффера "Мissa elettronica". Теоретична частина, у рамках якої пройдуть семінар та дискусія, відбуватиметься 16 травня в Українському католицькому університеті й буде присвячена проблемі сучасного сакрального та "релігійного мистецтва".

Детальніше »

Павло Ковач: концепція та творчий експеримент

"Візуальна самоідентифікація та пошук тожсамості у творчості є виразною ознакою мистецького процесу початку ХХІ століття. Мистецький доробок Павла Ковача-молодшого у царині візуального та перформативного мистецтва — добрий цьому приклад", — мистецтвознавець Галина Хорунжа аналізує працю молодого перформера, який реалізує свої проекти на осі Львів-Ужгород. 

Детальніше »

"100 шедеврів світової скульптури" в Мистецькому Арсеналі. Копії чи оригінали?

Для того, щоб побачити найбільш впізнавану скульптуру ХХ століття — "Мислитель" Огюста Родена, роботи найвідомішого у світі українського скульптора — Олександра Архипенка, а також витвори засновника кубізму та "найдорожчого" художника — Пабло Пікассо, не обов’язково їхати до Галереї Тейт, Музею Д’Орсе чи Центру Помпіду — можна просто відвідати зали Мистецького Арсеналу в Києві. Тут презентують масштабний проект під гучною назвою "100 шедеврів світової скульптури". Столична галерея пропонує оглянути твори знакових митців кінця ХІХ — першої половини ХХ століття.

Детальніше »

Творчість Ореста Принади: ідея-форма-образ

Мета підпорядковує засоби. Мистецтвознавець Галина Хорунжа аналізує творчість художника по склу, вітражиста Ореста Принади та розкриває прийоми, з допомогою яких митець спокушає глядача до діалогу. Дитячі спогади, візуальні мотиви українського мистецтва та архаїки, рух від площини до об’єму допомагають творити довершену естетику форми.

Детальніше »

"Усе зло світу" в PinchukArtCentre

Відома київська мистецька галерея представляє першу персональну виставку відомих британських художників Джейка та Діноса Чепменів "Курча". Головний об’єкт експозиції — чотири діорами із тисячами мініатюрних фігур під назвою "Усе зло світу". На виставці можна побачити пародійні версії гравюр Гойї із циклу "Лихоліття війни", бронзових скульптур на основі етнографічних масок та об’єктів фетишу, власних робіт Чепменів.

Детальніше »

Сорок п’ять тисяч спроб зрозуміти сусіда

Степан Рудик півроку спостерігав за життям у Польщі крізь об’єктив фотоапарата. Репортера найбільше вразила релігійність сусідів, разом із ними він пережив як світлі, так і трагічні сторінки історії. Багато світлин стали пошуком аналогій чи контрастів з Україною. Проект "Polska" здійснений завдяки гранту Національного Польського Культурного Центру "Gaude Polonia".

Детальніше »

З Днем народження, "Detenpyla gallery"

5 березня відсвяткувала свій другий День народження "Detenpyla gallery" — проект галерейного простору, створений у приміщенні колишньої пральні, кузні та теперішньої кухні. Проект почав своє існування задовго до першої виставки, яка відкрилась 2 роки тому — 5 березня 2011. Ідея створення простору, у якому молоді художники і не тільки, могли б обмінюватись своїми досягненнями, спілкуватись, знайомитись, жити, їсти, спати і випивати, — виник у задумах кураторів ще на початку 2007-2010 рр. Ідея галереї "Detenpyla" була запозичена з минулого століття — періоду андеграунду і "квартирників". "Detenpyla gallery" відтворює спосіб існування нонконформістського мистецтва як самостійний довготривалий проект.

Детальніше »

Дизайнер одягу Христина Рачицька: "Людина мусить вибрати: або вона вдягає те, що лежить до душі, або те, що їй наказують"

У 2012 році Христина Рачицька стала володаркою Гран-прі ХІІІ всеукраїнського конкурсу молодих дизайнерів "Погляд у майбутнє" завдяки колекції "Жінки мого роду", інспірованої феноменом подільської вишивки. Христина поділилася секретами виготовлення цієї колекції, відповідаючи на запитання "АРТЕСу".

Детальніше »

Андрій Салюк: "Охорона культурної спадщини - це менеджмент старіння"

Як зберегти від руйнування архітектурні перлини Львова та області, зокрема дерев’яні храми? — Про це мистецький альманах "АРТЕС" дізнавався у голови Львівської обласної організації "Українського товариства охорони пам’яток історії та культури" Андрія Салюка


Детальніше »

"Кучерявий" стиль Кудрявченка

Цієї зими львів’яни мали змогу вперше побачити живопис київського художника-монументаліста Олександра Кудрявченка. Попри еклектичне поєднання та мізерну кількість робіт, митець створив повноту вражень з допомогою вишуканої  барокової  мови.

Детальніше »

"Яко з нами Бог", або Як митці вітали народження Спасителя

Українська спілка іконописців презентувала роботи на тему Різдва Христового. Виставка відбулася у Національному музеї ім. Андрея Шептицького. Автори картин запропонували як традиційне, так і новаторське бачення релігійного сюжету, історія якого налічує понад 1500 років. 

Детальніше »

Іванна Нижник-Винників "Живопис. Гобелени. Кераміка. Ляльки"

13 грудня 2012 року у Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові було відкрито виставку, присвячену 100-літтю від дня народження української художниці Іванни Нижник-Винників "Живопис. Гобелени. Кераміка. Ляльки".

Детальніше »

Насіння, пагони, плоди – "посіви" добра Олександра Антонюка

Хмельницький художник Олександр Антонюк, відомий за твором "Житіє преподобного трактора" та спільним проектом із Євгенією Гапчинською "Аліса", представив свої роботи на другій персональній виставці у Львові.

Детальніше »

Гріхи та чесноти львівських панн в "іконописних коміксах"

Львівські митці Ольга Кравченко, Уляна Нищук-Борисяк та Остап Лозинський презентували мініатюрні алюзії старовинних ікон та історії свого міста на виставці 10 х 10 "сто wIkon Львова".

Детальніше »

Остап Лозинський: "На образ і подобу..."

Інколи я замислююсь: "Хто то Бог?" З одного боку ніби знаю і щось трішки розумію, але одночасно на підсвідомому рівні відчуваю, що це НЕОСЯЖНІСТЬ для людського розуму. Але теж знаю, що Він є всюди і є Всім. Тому, мабуть, ми теж є Його якоюсь піщинкою. Власне тому цей проект присвячений людям, які мене оточують, які для мене є важливими і дорогими, і очевидно теж є часточкою Бога, вірю, що знайомства та перетини людей є не випадковістю, а даються нам згори та мають певну ціль.

Детальніше »

Живописні екскурсії Нормандією в українських музеях

Що ми знаємо про Нормандію? Це країна готичних костелів та зелених пасовищ, сидру та сиру "камембер". Уславлений американським кінематографом край, як місце знаменитої висадки союзників у 1944 році та кривавих битв. Мистецькі сторінки цього регіону яскраві, драматичні та несподівані.  

Детальніше »

Ритми Наталії Колпакової

rytmy

Ритм як визначальний структурний принцип кожної форми життя є головним формотворчим структуруючим чинником у композиціях Наталії Колпакової. Проект "Ритми" задуманий як інсталяція, що складається з одинадцяти робіт, виконаних у техніці наскрізного рельєфу.

Детальніше »

Ігри з часом

"Ігри з часом" Оксани Роюк-Багринівської − витончений світ просвітлених ліричних образів, надзвичайно теплих і родинно близьких. Усі ці лялечки й ляльки, арлекіни й маріонетки, побутові речі та персонажі у народних строях, дивовижні птахи й міфічні істоти, таємні знаки й символи, і навіть вервечка курей на паркані творять свій особливий метафізичний простір Дому, у якому розігрується наше життя. Ігри, які прожив, проживає чи проживе кожен на своєму шляху у пропонованому проекті немовби творяться й існують одночасно тут і зараз на живописних полотнах художниці.

Детальніше »

Влодко Кауфман: "Традиційне і сучасне мистецтво – це дві паралелі, які ніколи не перетинаються, але й не можуть існувати одне без одного..."

Влодко Кауфман

Радянські студенти відкривали пляшку вина старою книжкою від безвиході. Сьогодні це – мікроперформанс… В ексклюзивному інтерв’ю для «Артесу» куратор львівського бієнале «Тиждень актуального мистецтва» Влодко Кауфман розповів, що саме робить наше мистецтво унікальним, про бієнале як старт для молодих та можливість вигострити погляд на суспільні проблеми. Незалежні художники, на думку куратора, це ілюзія.

Детальніше »

Інший вимір

Інший вимір

З 31 серпня по 8 вересня у Львові відбулася четверта бієнале сучасного мистецтва "Тиждень актуального мистецтва", яка презентувала інсталяції, об’єкти, відео, медіа, перформанси, виставки, лекції, майстер-класи. У рамках тижня проходив фестиваль "Дні Мистецтва Перформанс у Львові" та "Школа перформансу", а також відбулися паралельні проекти молодих авторів. Темою цьогорічної бієнале стала "Непевність". Серед багатьох завдань, які мали на меті творці "Тижня", чи не найголовнішим проголошене подолання агресії українського глядача до сучасного мистецтва.

Детальніше »

Як я ходила до школи (Дні Мистецтва Перформанс у Львові та Школа перформансу)

Настав вересень і я пішла до школи… Хоча давно виросла не те що зі шкільного, але й зі студентського віку, 4 та 5 вересня побувала у школі, не ЗОШ, а Школі перформансу: з 5 по 8 вересня у рамках "Тижня актуального мистецтва" відбувалися "Дні Мистецтва Перформанс у Львові", де можна було безкоштовно вчитися цього виду мистецтва у провідних майстрів: Януша Балдиґи, Вальдемара Татарчука (Польща), Тамар Рабан (Ізраїль), Найджела Ралфа (Ірландія).

Детальніше »

Патологічна анатомія Аніша Капура

Капур

"Той, хто мислить прагматично скаже, що це тріщина на стіні, а той, хто любить фантазувати, відповість, що це рана… Аніш Капур показує нам, що ми можемо бачити у неодухотвореній мертвій стіні щось живе та фізичне. Назва цієї роботи "Зцілення Святого Фоми…" Гід "PinchukArtCentre" стоїть перед ідеально рівною білою стіною на якій немає нічого… За винятком невеличкої заглибини, заповненої червоною фарбою.

Детальніше »

Для чого нам єврей, та ще й польський. Або про толерантність

22 червня у галереї благодійного фонду Гері Боумена відкрилася виставка «Артур Шик – людина діалогу», ініційована Центром Діалогу Марека Едельмана в Лодзі при співпраці з Товариством Артура Шика у США. Виставка презентує творчість відомого графіка, знаного у світі передовсім як карикатуриста гостро антифашистської та антиксенофобської спрямованості, польського єврея за походженням. Хоча роботи автора представлені не в оригіналах, а у принтах – вони дають змогу скласти цілісне уявлення про творчість А.Шика.

Детальніше »

Gaude Polonia - Maecenatum caritas

У Львівському палаці мистецтв відбулася виставка стипендіатів програми «Gaude Polonia». Дев’ять молодих художників представили живописні, графічні твори та композиції зі скла створені протягом 2007-2012 років.

Детальніше »

До питання музею сучасного мистецтва у Львові

Маркіян Філевич

Два-три роки тому в підвалах львівської опери відкрився заклад з інтригуючою назвою «Ресторація-фестиваль сучасного мистецтва «Лівий берег». Так ідея такого Музею одержала новий імпульс. Тему продовжила розвивати галерея «Зелена канапа», відкривши у вересні 2011 року виставку під назвою «Музей сучасного мистецтва».

Питання репрезентативної збірки у Львові не нове: у той чи інший спосіб воно постає понад чверть століття. Фраґментарно музей існує в окремих інституціях та особах. Спробуймо узагальнити та простежити ознаки цього напівреального, напівуявного закладу. А ще дуже хочеться уникнути песимізму, на кшталт: чому у Львові досі його немає? де взяти кошти для створення? бракує приміщення…

Детальніше »

«Життя, смерть, і все, що «поміж»

З 07 лютого по 28 березня 2012 року  в галереї "Primus" проходила перша персональна виставка відомої львівської керамістки Ганни Лисик "Зимовий сад".

До творів Ганни Лисик важко підібрати епітети, еквівалентні враженню, яке вони справляють. Доречні на перший погляд слова «витончений», «вишуканий», «елегантний» звучать якось аж надто шаблонно, стереотипно. Мистецтво у класичному розумінні – це феномен, в якому образи, втілені художником, не дозволяють транспонувати себе у якийсь вербальний відповідник – за словами губиться ота неймовірна магія художнього образу, силове поле смислу, творення й існування якого можливе лише у формі, наданій Майстром.

Детальніше »

Паліндроми на палімпсестах Дениса Струка

Розкішний килим стилізованої української орнаментики у супроводі звуків живої природи презентував  молодий львівський художник Денис Струк у галереї “Зелена Канапа”.

Персональна виставка “Палімпсест” художника Дениса Струка родом із Дніпропетровська, який, за словами організаторів, є одним із найківкаіших та найоригінальніших художників нової генерації Львова завершилась 13 травня.

Свого часу хтось із львівських мистецтвознавців порівняв живопис Дениса Струка з палімпсестом: пергаментом, на якому стерли первісний текст, а поверх нього написали новий. Таке порівняння підказало назву виставки.

Детальніше »

Галерея Дзиґа як Гріб Господній

Сміливий задум молодого львівського художника, лауреата спеціальної премії РinchukArtCentre  Сергія Радкевича на 9 днів перетворив приміщення галереї у сакральний простір.

Проект “Не ридай мене, Мати” розвивався у формі інтерактивного змінного мюралу, під час якого художник представив мистецьку інтерпретацію теми Страстей Господніх та намалював монументальний образ Христа у гробі.

З 28 квітня до 6 травня відвідувачі відвідувачі Дзиґи мали змогу спостерігати за розвитком дійства, яке досягло своєї кульмінації 3 травня, після чого зображення в галереї зникли протягом трьох днів і приміщення не повернулася у свій первинний стан.

Детальніше »

Страсний “Перехід”

Молоді львівські митців Ольга Кравченко, Остап Лозинський та Уляна Нищук-Борисяк представили свої найновіші твори на тему Воскресіння Христового в галереї ICONART(виставка тривала  з 28 березня до 22 квітня 2012 р.).

Переосмислюючи по-новому події Страстей та Воскресіння Христового, художники розвинули ідею зміни, тобто “переходу” від одного стану до іншого, що у Великодньому контексті  означало передусім процес звільнення від страху, пошук свободи, вдосконалення, відновлення.

Детальніше »

Чотири виміри жіночого мистецтва

З 13 березня по 1 квітня у галереї благодійного фонду Гері Боумена відбувся проект «Чотири виміри» художниць з Ужгорода – Надії Пономаренко, Людмили Корж-Радько, Олени Кондратюк та Одарки Долгош.

Закарпаття для нас, львів’ян – як інший світ: малозрозуміла говірка, заробітчани, коньяк Тиса, для особливо «розумних» – Бокшай та Ерделі. Ще можна додати переповнений циганами ужгородський потяг та непривітне словацьке посольство.

Феномен Закарпаття у стосунку до особливостей інших українських реґіонів та відповідно інших українських реґіонів стосовно Закарпаття полягає у значно тісніших контактах та культурно-мистецькому обміні із закордонними сусідами – Словаччиною та Угорщиною, аніж з українськими, як-от Львівщина.

Детальніше »