досвіди, смисли естетичної культури

Берлін поринув в атмосферу Євромайдану

5 червня в Музеї Берлінського муру "Чекпойнт Чарлі" розпочався соціально-культурний проект "Майдан. Україна. Шлях до свободи". Відвідувачі цього німецького музею відтепер можуть дізнатись правду про Євромайдан з допомогою фотографії, живопису, кіно, плакату та музики, які були створені під час акцій протесту на Майдані Незалежності з листопада 2013-го до квітня 2014-го року. Поки уми європейців намагається побороти російська пропаганда, подібні культурно-мистецькі проекти допоможуть завоювати серця. 

 

Захід відбувається в одній з найбільш ліберальних європейських столиць, яка асоціюється з перемогою демократичних цінностей над тиранією. "Залізну завісу" берлінці відчули на власній шкірі — мур ділив місто та сім’ї навпіл, а у глобальному контексті він також означав кінець західної демократії та початок східної деспотії. Через 25 років після падіння муру в Берліні, в "революційній столиці Європи" — Києві, на барикадах, знову восторжествували європейські цінності — народ переміг тирана та виборов право жити в демократичній країні, де шанують права людини, чи, принаймні, голосно задекларував свої прагнення.

Музей Берлінського муру

Символічно, що проект стартував із арт-перформансу українського художника Матвія Вайсберга, який розмалював частину Берлінської стіни. Музикували на відкритті гурти "Мандри" та "Grozovska Band" — активні учасники революційних подій. Експозиція концентровано відтворює атмосферу подій на Майдані — це, передусім, постійна виставка різноманітних артефактів з Майдану: бруківка, протигази, "коктейлі молотова", одяг, бронежилети, а ще фотовиставка "Maidansaga" Ігоря Гайдая та Максима Дондюка, колекція страйк-плакату "Я крапля в океані". Окрім цього тут влаштували перегляд коротких документальних фільмів групи "Вавілон’13" і презентують художній проект "АртМайдан". 

"АртМайдан", робота Матвія Вайсберга

Онлайн-проект "АртМайдан" спочатку був стихійним мистецьким явищем на Майдані Незалежності, результатом самоорганізації художників. Його започаткували учасники протесту студенти і випускники Львівської національної академії мистецтв на початку грудня 2013 року. Кожен, хто відчував потребу висловити свою громадянську позицію мовою візуального мистецтва, міг запропонувати своє бачення. Художники купували полотно, емульсійні фарби, малювали на граніті поруч із Монументом Незалежності і одразу ж експонували свої твори. Відтак до початку останнього штурму Майдану, "АртМайдан" встиг зібрати кілька десятків робіт українських митців. У цих творах не так багато політики, як доступної кожному патріотичної символіки. Лев Скоп, відомий численними зображеннями Богородиці та святих, намалював "Богородицю Майдану", Матвій Вайсберг створив полотно на мотив власної композиції кінця 80-х років під назвою "Exodus", натхненної національно-культурним відродженням, Віталія Дмитрука зворушила світлина, де відчайдухи від старого до молодого штурмують Адміністрацію Президента, Роман Мінін виконав літеру "Я" у формі персонажа із фільму "Чужий". Серед митців "АртМайдану" — українці, євреї, вірмени, грузини, росіяни. Це і студентська молодь, і старше покоління митців (М. Вайсберг, Л. Скоп). Значущості творам додає те, що їх створювали в епіцентрі подій, в екстремальних умовах. Художників не лякав ні дощ, ні сніг, вони працювали і вдень, і вночі. 

Організатори та учасники проекту

На відкритті проекту у Берліні були присутніми члени німецького Бундестагу, співробітники відомства федерального канцлера, журналісти, звичайні німці та українська громада Берліну — люди прийшли у вишиванках та з українськими прапорами, багатьох побачене розчулило. Тим часом перед входом до музею відбулась акція протесту росіян. Люди тримали таблички на кшталт: "Зупиніть терор нацистського Майдану" та інші транспаранти в дусі офіційної російської пропаганди. 

Акція протесту під стінами музею

Хотіли цього організатори чи ні, а український культурно-мистецький проект "Майдан. Україна. Шлях до свободи" став речником української дипломатії. За допомогою візуального мистецтва, документальних фільмів, музики європейцям почали розповідати про те, що відбувалося і продовжує відбуватися в Україні. Про це потрібно говорити та поширювати інформацію, зокрема такими проектами як у Музеї Берлінського муру, який щодня відвідують 3500 людей, адже Інформаційну війну Україна програє і в багатьох випадках європейці отримують інформацію викривлену російськими журналістами. 

"АртМайдан" Лев Скоп "Богородиця Майдану"

Культура — це найважливіша політика, вона рятувала Євромайдан, який тривав попри мінусові температури, залякування та вбивства. Пісні та вірші, плакати, карикатури, живопис на Майдані піднімали дух, перетворювали страшне на смішне, слугували психологічним захисником поруч із молитвами, які постійно лунали зі сцени. Невдовзі після початку революції з’явилося вуличне піаніно — фото піаніста на тлі лави Беркуту потрясло багатьох людей закордоном, відчайдухи музикували, малювали і створювали графіті безпосередньо на вулиці Грушевського, "Мистецька сотня", що виникла під час революційних подій, декорувала щити та шоломи учасників протесту, відбувались лекції "Вільного університету", в Українському домі відкрилась бібліотека. Сьогодні мистецькі артефакти поповнюють музейні збірки, катапульту вирішили зберегти в НХМУ, а музей ім. О. Гончара систематично шукає артефакти, пов’язані з Майданом. Українцям ще належить переосмислити революційні події, а також скористатись патріотичним піднесенням народу, який раптом відчув потребу у власній повноцінній культурі, а не постколоніальному концентрату. Нам варто уважно стежити за відгуками на проект "Майдан. Україна. Шлях до свободи", адже це одна з перших спроб організовано та в такій кількості запрезентувати сучасну українську культуру, сформувати образ нової України.

"АртМайдан", робота Віталія Дмитрука

Французька революція немислима без політичної карикатури, революції 1917-20-тих років у Росії, Польщі чи в Україні — пам'ятаємо з яскравих плакатів. Мистецтво, яке вважали одноденкою, сьогодні класика світового мистецтва. Тому, цілком можливо, що з часом низка мистецьких творів Євромайдану теж поповнять художню скарбницю, і не тільки українську.


текст: Богдан Ворон, Юлія Островська 
фото: Юлія Островська

Додавати коментарі можна після авторизації через

Facebook

Коментарі

Назад